ѕерейти до головноњ—творенн¤ ™вропейського —оюзу≤нститути ™— та њх функц≥ональна д≥¤льн≥стьѕроблеми та перспективи розширенн¤ ™—ѕерспективи вступу ”крањни до ™—


Курси валют :

EUR 6.33 €
RUB 0.18 R
USD 5.05 $


Новини:

ѕрезидент ¬≥ктор
ёщенко п≥дтримуЇ
заклик ™вропарламенту
до ™вроком≥с≥њ почати переговори з ”крањною
про асоц≥ац≥њ. ”крањна
хоче в 2008 роц≥ укласти угоду про асоц≥ац≥њ з ™— з перспективою членства.

 

ћаастр≥хтський догов≥р про створенн¤ ™— (7 лютого 1992 р.)

 

ƒо початку 70-х рок≥в стало ¤сно, що основн≥ вимоги, пов'¤зан≥ з≥ створенн¤м Їдиного митного союзу й формуванн¤м загального ринку були в основному виконан≥. Ќеобх≥дно було нам≥тити подальш≥ рубеж≥ сп≥вроб≥тництва. ќднак сп≥втовариства зштовхнулис¤ з гострою св≥товою ф≥нансовою й економ≥чною кризою початку 70-х рр. ” цих умовах основна увага крањн ™вропейських сп≥втовариств бути зосереджено на подоланн≥ саме економ≥чних ≥ ф≥нансових труднощ≥в, ≥з чим сп≥втовариствам удалос¤ впоратис¤.

Ќа початку 80-х рок≥в постало питанн¤ про програмуванн¤ подальшого розвитку процесу ≥нтеграц≥њ. ѕ≥д кер≥вництвом де Ћора була створена спец≥альна ком≥с≥¤, що п≥дготувала зб≥рник проект≥в ≥ пропозиц≥й про перех≥д в≥д загального до Їдиного внутр≥шнього ринку. —уть цих пропозиц≥й, њхн¤ головна мета - л≥кв≥дац≥¤ перешкод ≥ бар'Їр≥в на шл¤ху в≥льного руху товар≥в, послуг, робочоњ сили й кап≥тал≥в.

¬ 1973р. в≥дбулос¤ перше розширенн¤ ™≈— до дев'¤ти член≥в( додалис¤ ¬еликобритан≥¤, ƒан≥¤ й ≤рланд≥¤). ÷е серйозно п≥дсилило диспропорц≥њ по крањнах, насамперед через в≥дносно низький р≥вень економ≥чного розвитку ≤рланд≥њ й старих промислових район≥в ¬еликобритан≥њ( Ћанкашир, …оркшир, «ах≥дний ћериленд). якщо прийн¤ти за 100 середн≥й показник ¬Ќѕ на душу населенн¤ по —п≥втовариству, то в 1974р. розрив м≥ж крањнами становив 1:3 (на першому м≥сц≥ ƒан≥¤-148, на останньому ≤рланд≥¤-50). ” результат≥ розширенн¤ —п≥втовариства в нього вв≥йшли три крањни, де в ус≥х без вин¤тку районах дох≥д на душу населенн¤ був нижче середнього по —п≥втовариству.

¬ 1981р. у ™≈— ув≥йшла √рец≥¤. ” пор≥вн¤нн≥ ≥з пров≥дними крањнами —п≥втовариства њњ економ≥ка перебувала на ¤к≥сно б≥льше низькому р≥вн≥.

¬ 1986р. ≥з приЇднанн¤м ≤спан≥њ й ѕортугал≥њ в≥дбулос¤ чергове розширенн¤ —п≥втовариства, що обумовило чергове р≥зке загостренн¤ диспропорц≥й.

” цих умовах необх≥дно було врегулювати величезне число техн≥чних, к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних проблем.

Ѕуло потр≥бно також вир≥шити й р¤д проблем ≥нституц≥онального характеру, наприклад, розширити юрисдикц≥ю ™вропейських сп≥втовариств.

ƒл¤ виконанн¤ цих завдань було вир≥шено скликати м≥жур¤дову конференц≥ю, що ≥ п≥дготувала до п≥дписанн¤ новий документ - ™диний Ївропейський акт (™™ј). ™™ј - це установчий догов≥р, що м≥стить зм≥ни й виправленн¤, що вносилис¤ в д≥юч≥ акти Ївропейських сп≥втовариств. ¬≥н був прийн¤тий в 1986 роц≥ й досить ч≥тко сформулював трехэтапную програму побудови Їдиного внутр≥шнього ринку. ¬оно повинне було бути завершене до початку 1992 року. ≈≈ј також п≥дтвердив ≥ закр≥пив розширенн¤ сфери веденн¤ сп≥втовариств. ѓхн≥ повноваженн¤ тепер поширювалис¤ також на захист навколишнього середовища, розширенн¤ сп≥вроб≥тництва в соц≥альн≥й сфер≥, науков≥ досл≥дженн¤ й створенн¤ нов≥тн≥х технолог≥й, захист прав споживач≥в. ƒо п≥дписанн¤ ™™ј ™вропейськ≥ сп≥втовариства т≥Їю чи ≥ншою м≥рою зд≥йснювали ц≥ повноваженн¤ по р≥шенн¤х ™вропейського суду (в≥н посилавс¤ на ст.235 договору про ™≈—, що дозвол¤ла вживати заход≥в, пр¤мо не передбачен≥ цим договором, але необх≥дн≥ дл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей).

ѕ≥дсумовуючи економ≥чн≥ становища нового документа, потр≥бно звернути увагу на те, що вони повинн≥ були забезпечувати перех≥д до нового етапу сп≥вроб≥тництва, тобто до Їдиного економ≥чного й валютного союзу (≈¬—).

Ѕув внесений р¤д зм≥н: уточнювалас¤ процедура прийн¤тт¤ нових член≥в до складу ™вропейських сп≥втовариств, також уточнювалис¤ умови членства, були ухвален≥ р≥шенн¤ про розширенн¤ юрисдикц≥њ й уточненн¤ структури —уду ™вропейських сп≥втовариств.

™™ј, звичайно, не вир≥шував вс≥х питань створенн¤ економ≥чного, валютного й пол≥тичного союз≥в, але в≥н передбачав скликанн¤ м≥жнародноњ конференц≥њ на виконанн¤ ™™ј. “ака конференц≥¤ була скликана ≥ њй був п≥дготовлений догов≥р про ™вропейський —оюз (™—). ÷ей догов≥р був п≥дписаний 7 лютого 1992 року в ћаастрихте дванадц¤тьма крањнами й в≥дпов≥дно одержав назву Ућаастрихтский догов≥рФ (ћƒ). …ого ратиф≥кац≥¤ пройшла далеко не безбол≥сно, так, у ƒан≥њ виборц≥ в≥дкинули догов≥р, так≥ ж тенденц≥њ ви¤вилис¤ й у ‘ранц≥њ, ¬еликобритан≥њ й Ќ≥меччин≥, процедура зат¤глас¤, але в остаточному п≥дсумку вс≥ члени сп≥втовариств схвалили догов≥р, ≥ в≥н набув чинност≥ з листопада 1993 року.

√оловне, що характеризуЇ цей догов≥р: в≥н оформив ≥ поклав початок ≥снуванню ™вропейського —оюзу. «г≥дно ћƒ ™вропейський —оюз заснований на ™вропейських сп≥втовариствах, доповнених пол≥тиками й формами сп≥вроб≥тництва, передбаченими цим договором.

” сфер≥ економ≥чного й соц≥ального розвитку основне завданн¤, що визначаЇтьс¤ ћƒ - це завданн¤ створенн¤ економ≥чного й валютного союзу (Ё¬—). ¬ економ≥чн≥й сфер≥ - це зростанн¤ економ≥чного Їднанн¤, сп≥вроб≥тництва й згуртованост≥. ” валютн≥й сфер≥ - це створенн¤ Їдиного валютного союзу. ¬алютний союз належало створити не п≥зн≥ше 1 с≥чн¤ 1999 року ≥з введенн¤м Їдиноњ валюти (Ївро) ≥ включенн¤м у союз держав, що в≥дпов≥дають вимогам ™— (√рец≥¤ цим вимогам не в≥дпов≥дала; јнгл≥¤, ≤рланд≥¤ й ƒан≥¤ в≥дразу виразили не зовс≥м позитивне в≥дношенн¤ до Їдиного валютного ринку, вони п≥зн≥ше й не вв≥йшли в нього).

ќтут виникла проблема: не буде одноголосност≥ при прийн¤тт≥ р≥шень про Ё¬—. ” цьому випадку закр≥плюЇтьс¤ ц≥кава концепц≥¤ т.зв. УпросунутогоФ розвитку, тобто певна к≥льк≥сть держав усередин≥ союзу можуть п≥ти по шл¤ху прискореного розвитку й формуванн¤ структур, ≥ в такому прискореному розвитку можуть брати участь не вс≥ держави-члени ™—.

≤нша не менш важлива проблема, що виникла з≥ створенн¤м ™— - це проблема р≥знор≥дност≥ член≥в союзу.

ѕроте, хоча багато хто встигли розкритикувати ћƒ за те, що в≥н створив ™— шл¤хом створенн¤ нових невизначених структур, Ївропейська ≥нтеграц≥¤ зробила новий важливий крок уперед.

ћƒ м≥стить р¤д важливих положень ≥ постанов, що стосуютьс¤ пор¤дку функц≥онуванн¤ ≥нститут≥в. “епер передбачена Їдина ≥нституц≥ональна система союзу, були уточнен≥ питанн¤ громад¤нства громад¤н у рамках союзу й ≥н. „ергове третЇ розширенн¤ ™вропейського союзу, ¤к ≥ кожне попереднЇ, привнесло в нього свою динам≥ку, зм≥ни в пр≥оритетах. ѕо¤ва з 1995р. трьох нових член≥в- јвстр≥њ, Ўвец≥њ й ‘≥нл¤нд≥њ зм≥нило пол≥тичну конф≥гурац≥ю —оюзу. ’оча ц≥ крањни по своњх економ≥чних ≥ соц≥альних параметрах пор≥вн¤но близьк≥ до У¤драФ ™—, однак, њхнЇ п≥дключенн¤ до угрупованн¤ знову з ус≥Їю гостротою поставило проблему збалансованост≥ м≥ж розвитком ≥нтеграц≥њ УуглибФ ≥ УуширФ, тобто м≥ж поглибленн¤м об'Їднавчих процес≥в ≥ розширенн¤м географ≥чних границь ≥нтеграц≥йноњ зони.

≤з приходом двох п≥вн≥чних крањн ≥ јвстр≥њ к≥льк≥сть член≥в ™— зросло з 12 до 15, а чисельн≥сть населенн¤ ™вросоюзу- з 347 до 368 млн. чолов≥к. «б≥льшилас¤ ≥ його територ≥¤, дос¤гши 3.3 млн.кв.км. «начно зм≥нилис¤ економ≥чн≥ показники. “ак, сукупний ¬¬ѕ ™— п≥др≥с приблизно на 20%(340 млрд.) ≥ склав майже 6 трлн..

Ќезабаром виникла необх≥дн≥сть скликанн¤ новоњ ћежправительст-венной конференц≥њ, що в≥дкрилас¤ в березн≥ 1996м у “ур≥н≥ й положившей початок другому етапу ћаастрихтского процесса-маастрихту II.

ƒо моменту п≥дписанн¤ ћƒ до складу ™— входило 15 держав, були почат≥ переговори про вступ у союз ще 5ти держав. “аке розширенн¤ союзу вимагало внесенн¤ коректив у механ≥зм керуванн¤. ¬ 1996 роц≥ скликана конференц≥¤ п≥дготувала установчий документ, що був п≥дписаний у липн≥ 1997 року в јмстердам≥ й одержав назву Ујмстердамський догов≥рФ .


Copyright © Пономарьова А.Ю.
| Головна | | Створення ЄС | | Інститути | | Розширення кордонів |
| Україна в ЄС | | Інфо |

Сайт создан в системе uCoz