¬ даний момент, з приходом новоњ влади в крањну (за ≥тогами вибор≥в ѕрезидента 2004 року), проблема вступу ”крањни в ™вросоюз постала перед нами в новому св≥т≥ ≥ загастрилась ще б≥льше. ” зв ' ¤зку з цим питанн¤ безпосереднЇ про членство ”крањни стало одним з найактуальн≥ших на сьогоденн¤.
як в≥домо, б≥льш≥сть держав граничаших з ”крањноњ, вже вступили до лав ™вропейського —оюзу ≥ Ї його полноц≥нними членами. ÷ей факт створюЇ нову ситуац≥ю Ц сус≥дство ”крањни безпосереднЇ з ™—, що маЇ важлив≥ш≥ насл≥дки дл¤ обох стор≥н. јле ¤к≥?
–ух ™— на сх≥д маЇ в загальному позитивне стратег≥чне значенн¤ дл¤ майбутнього ™вропи, об'Їктивно в≥дкриваючи нов≥, б≥льше широк≥ можливост≥ сп≥вроб≥тництва м≥ж ”крањною ≥ ™вросоюзом. јле њхн¤ реал≥зац≥¤ аж н≥¤к не гарантована. Ѕ≥льше того, у короткостроков≥й перспектив≥ виникнуть ≥ негативн≥ насл≥дки, ¤к≥ можуть ускладнити формуванн¤ Їдиного Ївропейського економ≥чного й пол≥тичного простору. “ому в ≥нтересах ≥ ™—, ≥, насамперед, ”крањни сп≥льними зусилл¤ми спробувати знайти в≥дпов≥д≥ на актуальн≥ питанн¤ дн¤ сьогодн≥шнього. як≥ проблеми можуть з'¤витис¤ в нашоњ держави у зв'¤зку з розширенн¤м ™—? якими повинн≥ бути механ≥зми компенсац≥њ можливих втрат в окремих сферах сп≥вроб≥тництва?
√оловна в≥дм≥нн≥сть нин≥шнього етапу розширенн¤ в≥д колишн≥х трансформац≥й ™вросоюзу, на думку експерт≥в, в т≥м, що попередн≥ Ђхвил≥ї розширенн¤ в≥дбувалис¤ на б≥льше низьких р≥вн¤х ≥нтеграц≥њ ™—, тому крањни, що входили в —оюз, могли брати участь у формуванн≥ його стратег≥њ й ≥нституц≥ональноњ структури. ѕричому одержанн¤ членських квитк≥в було досить компром≥сним, при зустр≥чних поступках з боку ™— (про ситуац≥ю, що складаЇтьс¤ зараз з приводу цього, можно говорити проанал≥зувавши вище поданний пунк моЇњ курсовоњ роботи про вступ нових крањн), тобто по сценар≥њ, що навр¤д чи можна повторити на нин≥шньому етап≥ розширенн¤. ѕринципово важливим моментом Ї те, що новий етап розширенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ на стад≥њ завершенн¤ формуванн¤ економ≥чного й валютного союзу, значного прогресу на шл¤ху створенн¤ пол≥тичного союзу, поглибленн¤ сп≥вроб≥тництва в сфер≥ безпеки. ÷е особливо ускладнюЇ питанн¤ розширенн¤ Ч ¤к у пол≥тичному, економ≥чному, так ≥ в правовому й процедурному аспектах. ѕрийом нових член≥в вимагаЇ ≥стотних зм≥н у структур≥ й механ≥зм≥ д≥¤льност≥ ™—, що, безперечно, позначитьс¤ на самому евроклубе, крањнах-кандидатах, сус≥дн≥х державах.
—л≥д в≥дзначити, що кожна хвил¤ розширенн¤ мала свою соц≥альну ц≥ну Ч зб≥льшувалас¤ територ≥¤, чисельн≥сть населенн¤ й сукупний економ≥чний потенц≥ал —оюзу, але в той же час Ч зменшувалис¤ економ≥чн≥ показники розраховуючи на душу населенн¤. –озширюючи св≥й соц≥ально-економ≥чний ≥ пол≥тичний прост≥р, ™— жертвуЇ поточними ≥нтересами забезпеченн¤ максимально високого життЇвого р≥вн¤ член≥в —п≥втовариства дл¤ дос¤гненн¤ стратег≥чних ц≥лей.
ѕ'¤те розширенн¤ ™—, на в≥дм≥ну в≥д прийн¤тих на попередн≥х етапах, мало, скор≥ше, пол≥тичну, чим економ≥чне п≥дірунт¤, ≥ на сьогодн≥шн≥й день залишаЇтьс¤ серйозним викликом майбутньому ™—. ¬ступ 12 нових крањн (без “уреччини) зб≥льшить територ≥ю ™— на 34%, чисельн≥сть населенн¤ - на 28%, а сукупний ¬¬ѕ об'Їднанн¤ зб≥льшитьс¤ при цьому лише на 4,8%. ≤стотне зниженн¤ середнього по ™— р≥вн¤ ¬¬ѕ на душу населенн¤ може викликати невдоволенн¤ населенн¤ нин≥шн≥х член≥в ™—: зниженн¤ життЇвого р≥вн¤ заради невизначених компенсац≥й у майбутньому - досить сп≥рна формула дл¤ прагматичних Ївропейц≥в.
ўо стосуЇтьс¤ розширенн¤ ™вросоюзу ≥ того ¤к його бачать громад¤ни ™— ≥ населенн¤ ”крањни, за останн≥м даними Ђ≈вробарометраї, в≥дношенн¤ населенн¤ крањн ™— до розширенн¤ —оюзу неоднозначно й далеко в≥д одностайноњ п≥дтримки цього процесу. 43% населенн¤ крањн ™— зг≥дно з тим, що —оюз повинен розширюватис¤ за рахунок нових крањн-член≥в; у той же час, 35% опитаних не п≥дтримують процес розширенн¤. ÷≥каво, що б≥льш≥сть прихильник≥в розширенн¤ ™— живуть переважно в крањнах з в≥дносно низьким р≥внем економ≥чного розвитку (√рец≥¤, ≤рланд≥¤, ≤спан≥¤, ѕортугал≥¤). «ате в крањнах Ч л≥дерах ™— (¬еликобритан≥¤, Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤), що пом≥тно впливають на визначенн¤ стратег≥њ ™—, частка прихильник≥в розширенн¤ лише де¤ким перевищуЇ третина. ƒосить стримано ставл¤тьс¤ громад¤ни ™— до можливост≥ одержанн¤ членських квитк≥в у ™вросоюз. Ћише п'¤та частина респондент≥в (21%) уважають, що ™— повинен бути в≥дкритим дл¤ вс≥х бажаючих, а майже половина (44%) допускають таку можлив≥сть лише дл¤ окремих держав. « огл¤ду на високий р≥вень розвитку демократ≥њ в крањнах ™— (а отже - впливу громадськост≥ на позиц≥њ пол≥тик≥в) ≥ та обставина, що переважна б≥льш≥сть (71%) громад¤н крањн ™— висловилис¤ за в≥дстрочки розширенн¤ у випадку ви¤вленн¤ його негативних насл≥дк≥в, можна в≥дзначити, що процес розширенн¤ —оюзу може стати непередбаченим, з погл¤ду п≥дтримки його громадськ≥стю крањн - член≥в ™—.
“акож населенн¤ ”крањни, до границь ¤коњ наближаЇтьс¤ ™—, оц≥нюють процес розширенн¤ ™— стримано позитивно. Ќайб≥льша частина населенн¤ (32,1%) упевнена, що розширенн¤ ™— пол≥пшить його в≥дносини з ”крањною. “≥льки кожний дес¤тий (9,6%) дотримуЇтьс¤ протилежноњ точки зору.
Ѕажано, щоб по¤ва заможного сус≥да - ™— - на украњнських границ¤х стало не п≥дсилювачем традиц≥йних оч≥кувань допомоги, а стимулом дл¤ перебудови власного господарства. «араз у сусп≥льств≥ Ї потенц≥ал зм≥цненн¤ Ївропейських ориентаций населенн¤. …ого може актив≥зувати пол≥пшенн¤ сп≥вроб≥тництва ”крањни з ™—, крањнами-кандидатами, а також - њхн¤ зац≥кавлен≥сть в ≥нтеграц≥њ ”крањни в Ївропейське сп≥втовариство. јле саме це викликаЇ в наших громад¤н пом≥тний скепсис: лише 18,4% респондент≥в уважають, що крањни ™— ставл¤тьс¤ до ”крањни ¤к до потенц≥йного р≥вноправного партнера; б≥льш≥сть населенн¤ (62,4%) переконано, що члени ™— або байдуж≥ до можливого членства ”крањни в ™— (35,4%), або ставл¤тьс¤ до нього скептично, уважаючи, що ”крањна не маЇ перспектив вступу в ™— (27%).
Ќе зважаючи на те, що б≥льш≥сть населенн¤ ”крањни усв≥домлюють факт значного економ≥чного в≥дставанн¤, що стримуЇ украњнську евроинтеграцию: найб≥льша частина громад¤н (39,8%) уважають реальним вих≥д нашоњ держави на економ≥чний р≥вень пров≥дних крањн ™— лише через 20 рок≥в. ќднак, незважаючи на це, б≥льш≥сть ≥з них (66%) переконан≥ в необх≥дност≥ вступу ”крањни в ™— прот¤гом найближчих 5Ч10 рок≥в. ¬идимо, в≥дношенн¤ громад¤н буде визначатис¤ не геопол≥тичними перевагами безпосереднього сус≥дства з ™—, а конкретними результатами сп≥вроб≥тництва з розширеним ™вросоюзом ≥ тим, чи вдастьс¤ м≥н≥м≥зувати можлив≥ негативн≥ насл≥дки його розширенн¤ дл¤ ”крањни.
¬ серпн≥ 2003 року ”крањна передала ≈врокомиссии св≥й вар≥ант документа, виконанн¤ ¤кого прот¤гом двох рок≥в передбачаЇ доданн¤ крањн≥ статусу асоц≥йованого члена об'Їднанн¤. р≥м того, ”крањна розгл¤даЇ можлив≥сть створенн¤ сп≥льноњ з ™— зони в≥льноњ торг≥вл≥.
” свою чергу ≈врокомисси¤ розгл¤даЇ проект ѕлану д≥й, спр¤мований на Ђповну ≥нтеграц≥ю ”крањни в ус≥ економ≥чн≥ структури ™вросоюзуї.
Ќа думку ‘ерхойгена, ком≥сару ™— з питань розширенн¤, така пропозиц≥¤ з боку ™— Ђсаме по соб≥ Ї надзвичайно амб≥ц≥йним проектом, що зажадаЇ неаби¤ких зусильї крањни й союзу.
–азом з тим, за словами ‘ерхойгена, п≥дготовлений фах≥вц¤ми ≈врокомиссии проект ѕлану д≥й ”краина-™— у випадку його усп≥шноњ реал≥зац≥њ не передбачаЇ п≥дписанн¤ угоди м≥ж крањною й об'Їднанн¤м про асоц≥йоване членство, що надал≥ дозволить ”крањн≥ стати повноправним членом ™—.
якщо ж говорити про в≥дносини м≥ж ™вросоюзом та ”крањною в торгово-економ≥чн≥й сфер≥, то наближенн¤ ™— до украњнських границь не даЇ п≥дстав ¤к дл¤ надм≥рно Ђрожевихї, так ≥ дл¤ драматичних сценар≥њв розвитку економ≥чних в≥дносин. ќчевидно, варто тверезо визнати, що сучасний стан украњнськоњ економ≥ки й р≥вень економ≥чного сп≥вроб≥тництва з ™— не приведе н≥ до швидкого вступу ”крањни в ™вросоюз, н≥ до њњ ≥зол¤ц≥њ у випадку розширенн¤ останнього. Ќасл≥дку процесу розширенн¤ ™— дл¤ ”крањни будуть головним чином визначатис¤, з одного боку, внутр≥шн≥ми ≥нституц≥ональними й структурними перетворенн¤ми в ™вросоюз≥ в його розширеному вид≥, стратег≥Їю зовн≥шн≥х в≥дносин ™— на сх≥дному напр¤мку, а з ≥ншого боку - здатн≥стю ”крањни до ефективних ≥нституц≥ональних ≥ структурних перетворень усередин≥ крањни. “обто ключ украњнськоњ евроинтеграции варто шукати, скор≥ше, не в Ѕрюссел≥, а в иЇв≥.
„ленство в —оюз≥ прот¤гом останнього дес¤тил≥тт¤ не створювало ≥стотних перешкод дл¤ розвитку торгово-економ≥чних зв'¤зк≥в з ≥ншими крањнами. ќтже, немаЇ достатн≥х п≥дстав уважати, що саме по соб≥ вступ окремих крањн до складу ™— повинне однозначно привести до згортанн¤ њхн≥х торгово-економ≥чних в≥дносин з ”крањною.
Ёкспортно-импортные операц≥њ крањн-кандидат≥в з нин≥шн≥ми членами ™вросоюзу вже зд≥йснюютьс¤ на основ≥ в≥льноњ торг≥вл≥, а загальний зовн≥шн≥й митний тариф, до ¤кого приЇднаютьс¤ нов≥ члени —оюзу, у середньому нижче, н≥ж ≥снуюч≥ сьогодн≥ нац≥ональн≥ митн≥ р≥вн≥. ” той же час у р¤д≥ випадк≥в в≥дбудетьс¤ зб≥льшенн¤ р≥вн¤ тарифного захисту.
–озширенн¤ ™— може привести до загостренн¤ конкуренц≥њ м≥ж украњнськими виробниками й п≥дприЇмствами нових член≥в ™— на Їдиному ринку ™вросоюзу. јле це торкнетьс¤ переважно п≥дприЇмств сектора чорноњ металург≥њ. ќднак цей вплив може бути обмеженим - у зв'¤зку ≥з прийн¤тт¤м членами ™— Ївропейських соц≥альних стандарт≥в ≥ норм захисту навколишнього середовища. ”крањна може нав≥ть п≥дсилити своњ конкурентн≥ переваги в секторах, особливо чутливих до конкуренц≥њ по ц≥нових параметрах товар≥в, - адже в нових крањнах - членах ™вросоюзу п≥двищитьс¤ варт≥сть виробництва. ÷е створюЇ стимули до перенесенн¤ окремих б≥льше простих виробництв на територ≥ю ”крањни. јле навр¤д чи под≥бний розвиток можна в≥днести до спри¤тливого з погл¤ду довгостроковоњ стратег≥њ ”крањни.
ѕозиц≥њ украњнських виробник≥в продукц≥њ з п≥двищеним р≥внем доданоњ вартост≥ в коротко- ≥ середньостроков≥й перспектив≥ ≥стотно не зм≥н¤тьс¤ - з огл¤ду на незначн≥ поточн≥ обс¤ги под≥бного експорту в крањни-кандидати. ” довгостроков≥й перспектив≥ вони будуть залежати в≥д дос¤гненн¤ ”крањною Ївропейських техн≥чних стандарт≥в ≥ Ївропейського р≥вн¤ ¤кост≥.
ѕозиц≥њ украњнських аграрних виробник≥в на розширеному ринку ™— будуть залежати в≥д двох фактор≥в: по-перше, в≥д р≥вн¤ њхньоњ в≥дпов≥дност≥ стандартам ™вросоюзу; по-друге, в≥д тих зм≥н, ¤к≥ в≥дбудутьс¤ в його «агальн≥й с≥льськогосподарськ≥й пол≥тиц≥. ” цьому контекст≥ ”крањна повинна ч≥тко визначитис¤ ≥з пр≥оритетними напр¤мками зближенн¤ украњнських ≥ Ївропейських стандарт≥в ≥ техн≥чних вимог, застосовуваних у с≥льському господарств≥.
–озширенн¤ ™— актив≥зуЇ просуванн¤ своњх виробник≥в на ринки трет≥х крањн, отже, можна прогнозувати посиленн¤ тиску в план≥ в≥дкритт¤ украњнського ринку. –озширенн¤ ™вропейського —оюзу виведе його на перше м≥сце ¤к ринок збуту украњнських товар≥в ≥ на друге - ¤к джерело украњнського ≥мпорту. ÷е значить, що динам≥ка економ≥чних процес≥в у ™— буде досить пом≥тно впливати на економ≥чний стан ”крањни, з огл¤ду на високий р≥вень в≥дкритост≥ њњ економ≥ки. ¬исокий ступ≥нь впливу зажадаЇ нових п≥дход≥в до розробки й реал≥зац≥њ економ≥чноњ пол≥тики, з урахуванн¤м тенденц≥й розвитку св≥тових господарських зв'¤зк≥в у ц≥лому й економ≥чн≥й кон'юнктур≥ в ™вроп≥ зокрема.
“им часом крањни —Ќƒ (насамперед –ос≥¤) ще довго будуть утримувати перш≥сть в украњнському ≥мпорт≥. ќтже, зовн≥шню торг≥влю ”крањни буде характеризувати тенденц≥¤ зб≥льшенн¤ присутност≥ на ринку ™—, а в ≥мпорт≥ в коротко- ≥ нав≥ть середньостроков≥й перспектив≥ (поки не будуть вжит≥ заходи по радикальн≥й зм≥н≥ економ≥чноњ структури й зменшенню енергоЇмност≥ виробництва) збережетьс¤ дом≥нуванн¤ крањн —Ќƒ, ≥ насамперед - –ос≥њ.
«агалом, кор≥нь абсолютноњ б≥льшост≥ проблем дл¤ украњнських експортер≥в, ¤к≥ виникнуть через розширенн¤ ™—, у в≥дставанн≥ ”крањни в≥д крањн-кандидат≥в у сфер≥ ринково ор≥Їнтованих соц≥ально-економ≥чних перетворень ≥ по темпах економ≥чноњ й технолог≥чноњ модерн≥зац≥њ, що впливаЇ на конкурентоспроможн≥сть у в≥дкритому ринковому середовищ≥.
Ќе будучи членом ¬“ќ, ”крањна не може ефективно протид≥¤ти застосуванню до нењ в перспектив≥ додаткових антидемп≥нгових ≥ компенсац≥йних м≥р з боку нових член≥в ™—. ÷е ще один аргумент на користь необх≥дност≥ вступу ”крањни у ¬сесв≥тню торговельну орган≥зац≥ю, що дозволить њй використати в≥дпов≥дн≥ международно визнан≥ механ≥зми захисту своњх ≥нтерес≥в у цих питанн¤х.
” зв'¤зку з розширенн¤м ™—, дл¤ ”крањни стаЇ актуальним р≥шенн¤ питанн¤ про пол≥пшенн¤ режиму торг≥вл≥ з ™— у ц≥лому. «окрема - про наданн¤ ”крањн≥ статусу крањни з ринковою економ≥кою в повному обс¤з≥ (а не т≥льки в рамках антидемп≥нгових розсл≥дувань). ” перспектив≥ засобом дозволу багатьох проблем може стати висновок угоди про в≥льну торг≥влю м≥ж ”крањною ≥ ™—, що передбачено д≥ючою ”годою про партнерство й сп≥вроб≥тництво.
11 грудн¤ 2004 року, у ход≥ Ўостого сп≥льного зас≥данн¤ ком≥тету "”крањна - ™вропейський —оюз" у иЇв≥ був п≥дписаний т.зв. ѕозиц≥йний документ, у ¤кому, зокрема, говоритьс¤, що пр¤ме сус≥дство з ™— буде спри¤ти: посиленню рол≥ ”крањни дл¤ ™—, зокрема, у сфер≥ загальноњ зовн≥шньоњ й оборонноњ пол≥тики ™вросоюзу, а також п≥двищенню зац≥кавленост≥ ™— у посиленн≥ безпеки границь ”крањни й посиленн¤ рол≥ ”крањни у р≥шенн≥ ѕридн≥стровськоњ проблеми. “акож у документ≥ говоритьс¤, що п≥сл¤ свого розширенн¤ ™вросоюз стане найб≥льш значним ринком збуту украњнських товар≥в ≥ джерелом росту й розширенн¤ спектра украњнського ≥мпорту. ѕри цьому загальне зниженн¤ середньозваженого тарифу, а також введенн¤ Їдиноњ системи торговельних правил ≥ адм≥н≥стративних процедур у результат≥ розширенн¤ ™— з≥граЇ позитивну роль дл¤ украњнських експортер≥в. “акож будуть створен≥ максимально спри¤тлив≥ умови дл¤ ≥нтеграц≥њ украњнських енергетичних, транспортних ≥ телекомун≥кац≥йних мереж у загальноЇвропейську ≥нфраструктуру. р≥м того, ”крањна оч≥куЇ припливу ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥ розвитку транспортноњ мереж≥ в прикордонних районах.
–азом з тим, прот¤гом 2004-2005 рок≥в розширенн¤ ™— приведе в окремих сферах сп≥вроб≥тництва до скороченн¤ доступу украњнських товар≥в ≥ послуг на ринки нових крањн - член≥в ™вросоюзу, говоритьс¤ в документ≥. «агальн≥ ор≥Їнтовн≥ втрати ”крањни в≥д приЇднанн¤ 10 крањн-кандидат≥в до Їдиноњ тарифноњ с≥тки й пол≥тики торговельного захисту ™— складуть, по оц≥нках експерт≥в, за цей пер≥од $249 - 349 млн. ” результат≥ припиненн¤ д≥њ угод про в≥льну торг≥влю ≥з крањнами Ѕалт≥њ ”крањна втратить б≥л¤ $15 млн. ўе $173-260 млн. складе збиток за рахунок втрати частини ринк≥в сталеливарних вироб≥в, $36,5-50 млн. - металург≥йноњ й х≥м≥чноњ продукц≥њ, $60 млн. - с≥льськогосподарських товар≥в. «агальний негативний ефект дл¤ ”крањни в≥д скасуванн¤ угод про в≥льну торг≥влю й поширенн¤ на украњнський експорт у крањни-кандидати антидемп≥нгових заход≥в ≥ к≥льк≥сних обмежень складе $284,6 - 384,8 млн., говоритьс¤ в ѕозиц≥йному документ≥. ѕри цьому загальний позитивний ефект дл¤ ”крањни в результат≥ приведенн¤ новими членами ™— своњх митних тариф≥в до р≥вн¤ ™вросоюзу й скасуванн¤ антидемп≥нгових ≥ захисних заход≥в, уведених крањнами-кандидатами в≥дносно ≥мпорту украњнськоњ продукц≥њ, оц≥нюЇтьс¤ в $35,6 млн. “обто результуючий економ≥чний збиток у на¤вност≥. „им в≥н може бути скомпенсований? яка позиц≥¤ ™вросоюзу в цьому питанн≥? оли ињв зможе розраховувати на одержанн¤ статусу крањни з ринковою економ≥кою?
¬ даний момент по всьому св≥ту ≥снуЇ невир≥шена проблема нелегальноњ трудовоњ м≥грац≥њ. ¬она також не об≥шла стороною й в≥дносини ”крањна-™—.
Ќе важко здогадатис¤, що рух ™— на сх≥д буде супроводжуватис¤ введенн¤м в≥зового режиму сус≥дн≥ми крањнами-кандидатами, зм≥цненн¤м прикордонного контролю, посиленн¤м боротьби з нелегальною м≥грац≥Їю, що зач≥паЇ ≥нтереси м≥льйон≥в наших сп≥вв≥тчизник≥в.
ЌабуваЇ актуальност≥ в цьому план≥ проблема регулюванн¤ трудовоњ м≥грац≥њ й забезпеченн¤ соц≥ального захисту громад¤н ”крањни. јдже введенн¤ в крањнах-кандидатах Ївропейського пор¤дку регулюванн¤ ц≥Їњ сфери приведе до обмеженн¤ можливостей працевлаштуванн¤ громад¤н ”крањни.
« ≥ншого боку, не секрет, що левину частину потоку трудових ресурс≥в ”крањни на «ах≥д становить нелегальна трудова м≥грац≥¤, що викликаЇ, м'¤ко говор¤чи, проблемн≥сть у в≥дносинах ”крањни ≥з крањнами ™— ≥ державами-кандидатами.
” той же час одн≥ лише заборонн≥ м≥ри з боку крањн ™— ≥ крањн-кандидат≥в не розв'¤жуть проблему викор≥нюванн¤ нелегального працевлаштуванн¤ украњнських громад¤н на њхн≥х територ≥¤х. ясно, що в найближчому майбутньому ”крањна не зможе самотужки кардинально скоротити безроб≥тт¤ й значно п≥двищити життЇвий р≥вень населенн¤. “ому пропозиц≥¤ нелегальноњ робочоњ сили з ”крањни буде ≥снувати й буде стимулювати попит на нењ з боку т≥ньового сектора економ≥ки крањн ™—.
ќчевидно й те, що дл¤ подоланн¤ нелегальноњ трудовоњ м≥грац≥њ недостатньо зусиль ”крањни хоча вони повинн≥ бути визначальними. ѕотр≥бно разом з ™— ≥ крањнами-кандидатами комплексно вир≥шувати цю проблему: в≥д допомоги в створенн≥ робочих м≥сць в ”крањн≥ - до легал≥зац≥њ трудових м≥грац≥йних поток≥в шл¤хом зб≥льшенн¤ в≥дпов≥дних квот. ” середньостроков≥й перспектив≥ необх≥дний висновок угод ”крањни з ™— про трудову м≥грац≥ю й соц≥альний захист украњнських прац≥вник≥в за кордоном.
ѕосиленн¤ боротьби з нелегалами в розширеному евроклубе, установленн¤ на його границ¤х анти≥мм≥грац≥йних бар'Їр≥в у вигл¤д≥ твердого прикордонного й в≥зового режим≥в можуть у значн≥й м≥р≥ перекласти т¤гар ц≥Їњ транснац≥ональноњ проблеми на нашу крањну. ”крањна може перетворитис¤ в державу - накопичувач нелегал≥в, що буде дестаб≥л≥зувати њњ внутр≥шню ситуац≥ю. ¬насл≥док цього виникне зона нестаб≥льност≥ безпосередньо на границ¤х ™вропейського —оюзу.
Ѕоротьба ™— ≥з нелегалами вимагаЇ не встановленн¤ бар'Їр≥в на зах≥дн≥й границ≥ ”крањни, а упор¤дкуванн¤ вс≥х границь на сход≥ ™вропи й насамперед - сх≥дних ≥ п≥вн≥чних границь ”крањни, через ¤к≥ попадаЇ в ”крањну основний транзитний пот≥к нелегал≥в.
¬веденн¤ в≥зового режиму може вплинути на волю пересуванн¤ украњнських громад¤н ≥ на р≥вень њхнього добробуту не саме по соб≥.
¬≥зовий режим перетинанн¤ границь, процедури прикордонного контролю, заходу щодо л≥кв≥дац≥њ нелегальноњ м≥грац≥њ - звичайна м≥жнародна практика. јле в ситуац≥њ ”крањни введенн¤ в≥з сполучаЇтьс¤ ≥з проблемами внутр≥шнього характеру: низьким р≥внем житт¤ громад¤н, що змушують њх, зокрема, до демп≥нгу на ринку прац≥, участ≥ в крим≥нальному б≥знес≥ й т.п.; недостатньою правовою культурою. «окрема цим по¤снюЇтьс¤ прагненн¤ крањн ™— ≥ крањн-кандидат≥в в≥дмежуватис¤ в≥д ”крањни бар'Їром в≥з ≥ твердих процедур прикордонного контролю. “ому необх≥дно м≥н≥м≥зувати негативний вплив цих м≥р ™— на украњнських громад¤н - у першу чергу приведенн¤ у в≥дпов≥дн≥сть з≥ стандартами ™вросоюзу внутр≥шньоњ соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥.
ѕо завершенн≥ останього етапу розширенн¤ ™— зах≥дн≥ границ≥ ”крањни стануть сх≥дними рубежами ™вросоюзу. ÷е ¤к≥сно нова пол≥тична ситуац≥¤, що у значн≥й м≥р≥ буде визначати ¤к характер контакт≥в з нашим Ївропейським партнером, так ≥ перспективи подальшого розвитку ”крањни.
¬ ≥нтересах ™— Ч забезпечити мир ≥ стаб≥льн≥сть у своњх границь, мати своњми сус≥дами стаб≥льн≥, демократичн≥ й економ≥чно розвинен≥ держави ≥з прогнозованою й дружньою зовн≥шньою пол≥тикою. “ому варто оч≥кувати зб≥льшенн¤ пол≥тичного тиску ™— на ”крањну, насамперед у напр¤мку зм≥цненн¤ демократичних ≥нститут≥в, забезпеченн¤ прав людини, вол≥ «ћ≤, посиленн¤ боротьби з орган≥зованою злочинн≥стю й корупц≥Їю у владних структурах. ¬≥д њхньоњ прозорост≥, демократичност≥, в≥дпов≥дност≥ Ївропейським стандартам будуть залежати подальш≥ в≥дносини ™— ≥з ”крањною й перспективи Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ крањни в ц≥лому.
ƒвижение ™— до украњнських границь на тл≥ розвитку «агальноњ Ївропейськоњ пол≥тики безпеки й оборони дозволить наш≥й держав≥ прийн¤ти б≥льше активну участь у зм≥цненн≥ безпеки на континент≥. —аме в сфер≥ безпеки ”крањна вже сьогодн≥ може внести реальний вклад у забезпеченн¤ стаб≥льност≥ в зон≥ ≥нтерес≥в ™— - по л≥н≥¤х миротворчества, л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й, стратег≥чних транспортних перевезень ≥ т.п.
¬ступ у ™— держав, з ¤кими ”крањна маЇ традиц≥йно гарн≥ в≥дносини, ≥ одержанн¤ ними в≥дпов≥дних квот у кер≥вних органах —оюзу може спри¤ти просуванню украњнських ≥нтерес≥в у ™—, дозволить використати напрацьован≥ механ≥зми рег≥онального сп≥вроб≥тництва дл¤ поглибленн¤ контакт≥в з ™вропейським —оюзом.
¬арто п≥дкреслити ще одна важлива обставина. –озширенн¤ ™— супроводжуЇтьс¤ поглибленн¤м сп≥вроб≥тництва ™вросоюзу з –ос≥Їю. ќтже, рух ”крањни до ™вропи, кр≥м ≥ншого, буде визначатис¤ р≥внем ≥ характером њњ в≥дносин ≥з –‘. ÷е говорить, зокрема, про необх≥дн≥сть поглибленн¤ економ≥чного сп≥вроб≥тництва з –ос≥Їю дл¤ зм≥цненн¤ нац≥ональноњ економ≥ки Ч ¤к основи реал≥зац≥њ власних пол≥тичних ц≥лей у ™вроп≥.
«агалом, наближенн¤ ™— до украњнських границь об'Їктивно зм≥цнюЇ вплив Ївропейського сп≥втовариства на ”крањну. ” пол≥тичному план≥ цей процес можна вважати позитивним, оск≥льки в≥н спри¤Ї впровадженню в ”крањн≥ Ївропейських стандарт≥в. ” той же час трансформац≥¤ ™— може породити чимало проблем дл¤ ”крањни. ќчевидно, що характер ≥ р≥вень сп≥вроб≥тництва ”крањни з розширеним ™—, перспектива украњнськоњ евроинтеграции будуть залежати насамперед в≥д внутр≥шн≥х трансформац≥й в ”крањн≥, в≥д створенн¤ умов дл¤ стаб≥льного демократичного розвитку, п≥дйому в≥тчизн¤ноњ економ≥ки.
” цей момент страст≥ розжарюютьс¤ оф≥ц≥йною за¤вою в≥дносно ”крањни ™вропейським —оюзом: утиск вол≥ слова в ”крањн≥.
ћабуть ≥ неварто вже казати про нев≥дпов≥дн≥сть украњнського законадавства до законадавства ™—, його стандартам. ≤ без цього висновок напрошуЇтьс¤ сам по соб≥Е
ќчевидно, що ”крањна ≥ ™— переживають п≥двищенн¤ ≥нтенсивност≥ в≥дносин, важливе зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ ≥нформац≥йних привод≥в. ќднак б≥льш≥сть цих привод≥в стосуютьс¤ негативних тенденц≥й розвитку самоњ ”крањни й об'Їктивно в≥ддал¤ють ињв в≥д ™—.
Copyright © Пономарьова А.Ю.
| Головна | | Створення ЄС | | Інститути | | Розширення кордонів |
| Україна в ЄС | | Інфо |
